Площа— 1313,4 Населення — 29,6 тис. чол. Рік утворення — 1923. Районний центр — Куп'янськ — місто обласного підпорядкування. Розташований на річці Оскол — притоці СІверського Дінця — при впадінні в неї невеликої річки Куп'янки. Від Харкова Куп'янськ віддалений на 116 км. Вузол залізничних та автомобільних шляхів.
Куп'янськ виник у другій половині XVII ст., коли відбувалося інтенсивне заселення Слобідської України. У документах відзначено, що «Купенка» осаджена, тобто заселена першими поселенцями, в 1655 році. Першу назву — Купенка краєзнавці пов'язують з тим, що навколо новоствореної слободи було багато купин, нагорнутих бабаками. Для поселенців ці звірки були великим благом. Недаремно силует звірка потрапив у герб міста, «височайше» затверджений царицею Катериною 2 в 1781 році. Хутром бабаків торгували і на правобережній і на лівобережній Україні. З нього шили шапки, ним оточували одяг. Також існує версія що назву слободи переселенці дали за найменуванням річки Купенки. Тепер вона зветься Куп'янкою. А от річку дійсно могли назвати через оті самі купини. Об'єкти туризму: • Археологічні: На Куп'янщині є декілька пам'яток археології. Біля с. Сенькове збереглися пам'ятки давнини. Дані археологічних розвідок свідчать про те, що територія, де розташоване сучасне село, була заселена в період бронзи. Поблизу села розкопано курган, в якому знайдено поховання зрубної культури (кінця II і початку І тисячоліття до н.е.) Біля с. Біле розкопані 4 курганні могильники; на одному з них виявлено 24 поховання періоду бронзи (П тисячоліття до н.е.) та одне сарматське поховання. Біля сіл ГлушкІвка, Колісниківка, знайдено 2 поселення доби пізньої бронзи (І тисячоліття до н.е.). В околицях с. Пристін знайдені залишки поселень доби пізньої бронзи (І тисячоліття до н.е.) та 2 поселення салтівської культури (VIII-Х ст. н.е.). • Природні: Ботанічний заказник .місцевого значення «Куп 'янський». Площа 57,0 га. Розташований біля с. Затишня на схилах яружно-балочної системи. На ділянці різнотравно-ковилового степу ростуть воронець вузьколистий, адоніс весняний, сон-трава, чебрець, шавлія. Ботанічний заказник місцевого значення «Миколаївський». Площа 17,6 га. Розташований біля с. Миколаївка Перша. Ботанічний заказник місцевого значення «Цибівський». Площа 68,0 га. Розташований біля с. Цибівка. Ентомологічний заказник місцевого значення «Стінки», Площа 7,0 га. Ділянка розташована біля с. Петропавлівка на схилі балки південної експо'иції. Рослинність представлена формаціями різнотравно-типчаково-ковилових степів. Виявлено до 10 видів диких одиноких бджіл, серед яких запилювачі люцерни, крім того багато корисних комах, в т.ч. рідких (красотіл степовий, богомол звичайний, метелики). На території Куп'янщини знаходиться найкрупніше на Харківщині Червонооскільське водосховище. Площа дзеркала води — більше 320 квадратних кілометрів. Довжина тягнеться на 100 кілометрів, ширина його 3-4 кілометра. Глибина місцями досягає 15 метрів. Побудовано штучне «море» в і 957 році. Воно є частиною системи водоспоживання Донбасу. Береги цього водосховища обладнані пляжами, парками, розташовані бази відпочинку та дитячі оздоровчі табори. • Місця пов'язані з життям і діяльністю видатних осіб: З Куп'янщиною пов'язане життя ряду видатних людей. У числі таких насамперед належить назвати відомого українського філософа, поета, музиканта, народного просвітителя Григорія Савича Сковороду. В 1887 році Сковорода, перебуваючи у с. Гусинці, написав притчу «Убогий жайворонок» і надіслав її другу Федору Івановичу Дискому. В присвяті висловив такі теплі слова на адресу його батька: «Иоанн, отец твой в седьмом десятке века сего в городе Купянске, первьш раз взглянув на меня, возлюбил меня». Слобода Синиха є батьківщиною революціонера-народника В. О. Тихоцького. В 1850 році він тут народився у батьківському маєтку. У 20 років приїхав до Петербургу, де зблизився з народниками. За участь у народницькому русі сидів у в'язниці. Помер у 1929 році у Куп'янську.
Куп'янськ місто обласного підпорядкування Площа — 33,4 км" Населення — 32,4 тис. осіб
Об'єкти туризму: • Археологічні: В околицях Куп'янська виявлено стоянку періоду неоліту (У-ІУ тисячоліття до н.е.); розкопано 4 кургани похованням періоду бронзи (катакомбна та зрубна культура) II тисячоліття до н.е. Знайдено монету візантійського імператора Михайла VII (IX ст. н.е.) та арабську монету 778 року. • Місця пов'язані з життям і діяльністю видатних осіб: З Куп'янськом пов'язане життя і діяльність Марка Лукича Кропивницького. Це була велика постать в українській культурі на рубежі 19 і 20 століть. Перу Кропивницького належать відомі п'єси «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж павук», «По ревізії» та ряд інших. Широкому загалу добре відома і його режисерська та акторська діяльність. Досі неперевершеною вважається роль Кукси, зіграна ним в особисто зрежисованій виставі за власноруч написаною п'єсою «Пошилися в дурні». Менше знають його як композитора і співака. А тим часом він є автором музики пісень «Де ти бродиш, моя доле», «Соловейко», «Ревуть-стогнуть гори-хвилі» та ряду інших. Він був першим виконавцем пісні на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Сім'я Кропивницького проживала на хуторі Затишок в Куп'янському повіті (тепер околиця села Сподобівка Шевченківського району). М. Л. Кропивницький багато часу віддавав роботі з напівпрофесійним театральним колективом, створеним у Куп'янську. У Куп'янську певний час жили, померли і були поховані революціонери-народники Віктор Олександрович Тихоцький та Порфірій Іванович Войнаральський. П. І. Войнаральський народився у 1844 році в Пензенській губернії. Вчився в Московському університеті, з якого за участь у революційному русі був виключений. Поринув у народницьку діяльність, був заарештований. Після «процес}і 193-х» з середини 1879 по вересень 1880 року відбував ув'язнення в Новоборисоглібській в'язниці Харківської губернії. Коли везли Зміївським шляхом, група народників на чолі з Софією Перовською зробила спробу звільнити в'язня, але вона закінчилася невдачею. 17 років знаходився на засланні в Якутії, звідки повернувсяв 1897 році. Трохи пожив у маєтку Сардінакі в селі Благодатне, переїхав до Куп'нська, де і помер у 1898 році. В 1898 році в Куп'янську починав свою літературну діяльність тоді мало знаний вчитель місцевої жіночої гімназії Сергій Миколайович Сергеєв, а згодом відомий радянський письменник Сергеєв-Ценський. Його опис тодішнього Куп'янська тепер становить певний історичний інтерес. Будучи в Куп'янську, він став відгострювати перо для письменницької діяльності. У Куп'янську, написав три оповідання: «Дзвіночок», «Конспект історії», «Забув», а також вірші у прозі «Щастя Артемика», «Лампада життя». Куп'янськ дав українській культурі і одного з рідкісних мистецьких діячів — упорядника й літописця літератури Івана Назаровича Сабо. Народився він у Гусинці, у Куп'янську завідував земською бібліотекою. Куп'янськ є батьківщиною також режисера і актора ряду українських театрів Степана Олександровича Глазуненка (справжня прізвище Глазунов). Народився він у 1870 році в Куп'янську. Його талант оцінив Кропивницький і вісімнадцятирічним юнаком взяв до своєї трупи. Особливо вдавалися Глазуненку комедійні ролі. Наприклад, Отецька у «Сватанні на Гончарівці», Афанасія Івановича — інсценізації «Сорочинського ярмарку» М. В. Гоголя. Автор знаменитих романів «Не хлібом єдиним» і «Білі шати» Володимир Дмитрович Дудінцев теж уродженець Куп'янська. Його особисте життя варте, щоб послужити основою для цікавого роману. Батька розстріляли за те, що, будучи офіцером царської армії, не знайшов можливим заплямувати честь, порушити присягу, зняти погони. Мати його мала вокальний талант, стала артисткою оперети, вийшла заміж за землеміра Дмитра Івановича Дудінцева, який дав прийомному сину не тільки своє прізвище, а й по батькові. З Куп'янськом пов'язане життя не тільки революційних та літературно-мистецьких діячів, а й вчених. Одним із них є Микола Авксентійович Валяшко, який народився в Куп'янську. Закінчив у 1909 році Харківський університет і з 1919 року і до кінця свого життя працював у Харківському політехнічному інституті. Одержав звання професора і заслуженого діяча науки. В 1910 році створив першу в Росії спектроскопічну лабораторію. Має ряд наукових праць. У серпні 1991 року міськвиконком прийняв рішення про присвоєння центральній аптеці міста Куп'янська № 63 імені професора М. А. Валяшка.
Куп'янськ виник у другій половині XVII ст., коли відбувалося інтенсивне заселення Слобідської України. У документах відзначено, що «Купенка» осаджена, тобто заселена першими поселенцями, в 1655 році. Першу назву — Купенка краєзнавці пов'язують з тим, що навколо новоствореної слободи було багато купин, нагорнутих бабаками. Для поселенців ці звірки були великим благом. Недаремно силует звірка потрапив у герб міста, «височайше» затверджений царицею Катериною 2 в 1781 році. Хутром бабаків торгували і на правобережній і на лівобережній Україні. З нього шили шапки, ним оточували одяг. 
Також існує версія що назву слободи переселенці дали за найменуванням річки Купенки. Тепер вона зветься Куп'янкою. А от річку дійсно могли назвати через оті самі купини.