Вже в перші місяці війни, коли Червона Армія відступала, і було ясно, що переламний момент наступить не скоро, на Куп’янщині стали готуватися до партизанської війни.
За спогадами першого секретаря райкому КПУ (1939-1943) Макогона С.Г., у місті була підготована конспіративна квартира для одного з керівників партизанського руху на Україні Коротченка Д.С. Із документів відомо, що вже тоді була сформована партизанська база у Моначинівському лісі, організовано 4 партизанські загони: під командуванням Прасолова А.С. (9чол.), Єлісєєва А.Г. (9чол.), Ляшенка А.Ф. (16чол.), Сулиги І.П. (6чол.). За свідченнями Паншина О.П., куп’янського письменника, який був очевидцем тих подій, комісар одного з партизанських загонів Скічко М.М. видав своїх людей окупантам. Про це свідчать і документи комісій з розслідування питань партизанського руху і антифашистської боротьби на Куп’янщині. Партизанів заарештували прямо на базі біля села Моначинівка. Серед заарештованих були командири загонів Сулига І.П. та Єлісєєв А.Г., командир групи загону Уманець В.О. Всіх їх розстріляли у яру біля Крейдяної гори.
Після провалу партизанських загонів єдиною формою опору «новому порядку» стала неорганізована боротьба із німецько-фашистськими загарбникми. Це розкривається на основі документів про факт розстрілу 71 жителя в яру поблизу Крейдяної гори. На території тільки міста Куп’янська було знайдено 8 братських поховань, в яких було 248 куп’янчан.
Біля Крейдяної гори на околиці міста височить скульптурна група, що зображує воїна з прапором і жінку з автоматом. Внизу пам’ятника дошка з написом «Вечная память героям, павшим в боях за свободу и независимость нашей Родины». На плиті у підніжжя постаменту висічено імена патріотів. Скульптура зроблена на Харківській скульптурній фабриці у 1954 році.
Доля партизанів і підпільників Куп’янщини трагічна. Але ці люди не сховалися, не евакуювалися, а вступили в боротьбу з окупантами. За це вони заплатили власним життям і заслуговують, щоб їх пам’ятали нащадки.
І.А.Осадча,
директор Куп’янського
краєзнавчого музею
Джерело: http://І.А.Осадча, директор Куп’янського краєзнавчого музею |