Рідний Куп’янськ постає перед нашими сучасниками містом, сповненим таємниць. Досить порівняти вигляд центральних вулиць, розділених декількома десятиріччями.

На пагорбі, по вул.1Травня ( до революції  Білгородська) знаходився Свято-Покровський храм, його було зруйновано у тридцяті роки. Чатина храму збереглася і до наших днів, зараз там знаходиться  воєнкомат.

На місці сучасних п’ятиповерхівок по вул 1Травня були приватні садиби . Старожили розповідають, що тодішній Будинок піонерів знаходився там де  тепер знадиться осередок міської організації Партії Регіонів. 

Вулиця Леніна (до революції – Дворянська)  зберегла будинок,  де раніше розташовувалася будівля школи № 6, а тепер  Казначейство. 
У  парку Людмили  Макієвскої був літній кінотеатр, ана місці  теперішнього  відділу освіти міськради,  була міліція. Навпроти розташовувалися приватні приміщення. На їх місці було споруджено сучасну ,на той час, хімчистку . Зараз там знаходиться кафе «Пірамида». 

На місці, де зараз знаходиться міськрайонний суд була початкова школа.

Наш рідний Куп’янськ  приховує ще чимало таємниць.Не одне покоління дослідників намагаються їх розгадати на строрінках своїх книг. Не став виключенням і книга місцевого історика, журналіста М.Ф.Кукси "Куп’янщина в потоці  історії” . У якій він на основі історичних документів намагається дати відповідь, що  є правдою, а, що лише красивою легендою.