Раді підпорядковане село Сенькове.
Всього числиться дворів – 426.
Нараховується населення: всього – 1034, в т.ч. чоловіків – 505, жінок – 529.
Загальна земельна площа – 5694 гектари.

Сільський голова – Кулик Олександр Миколайович

1. Дата народження: 24.01.1966 р.;
2. Місце народження: с. Сенькове;
3. Освіта: Чугуєво-Бабчанський лісовий технікум, майстер лісового господарства, 1981-1985 р.р.;
4. Трудова діяльність:
- 03.1985 - 05.1986 р.р. – Куп'янський держлісгосп Сеньківське лісництво, майстер лісу;
- 07.1988 - 11.1988 р.р. – Борівське лісництво, майстер лісу;
- 12.1988 - 04.1990 р.р. – Куп'янське РЕС, водій;
- 04.1990 - 08.1990 р.р. –  Сеньківське лісництво, майстер лісу;
- 08.1990 - 04.1991 р.р. – с-з "Лісна Стінка", тракторист;
- 04.1991 - 01.2001 р.р. – Сеньківське лісництво, лісник;
- 11.2001 - 11.2010 р.р. – ВАТ "Харківгаз", слюсар;
- 11.2010 р. – Сеньківський сільський голова.

    ГЕРБ

Малий: має вигляд перетятого щита. У верхній частині на синьому тлі золота фігура церкви. У нижній частині на червоному полі - фігура з перехрещених золотих мушкета дулом дороги і шаблі вістрям донизу, а також козацька шапка. По боках щита - білі хвилясті смуги.
Повний: малий герб, покладений на декоративний картуш.

   ПРАПОР


Квадратне полотнище з нанесеними на нього кольорами і фігурами малого герба.
Синя фарба верхньої частини щита означає красу, велич цього краю, червона фарба нижньої частини - мужність, доблесть тих, хто в усі часи боронив цю землю. Фігура церкви - то у пам'ять про тих, хто зумів уберегти тутешній храм у часи боротьби з релігією. Фігура з перехрещених мушкета і шаблі - у пам'ять про перших поселенців, які зі зброєю відстоювали рідні домівки. Білі хвилясті смуги - символ тутешніх річок: Оскола, Синихи, Сенька. Козацька шапка - нагадування про те, що засновниками села були козаки.

                     Характеристика і діяльність ради

Село засноване в 1674 році групою вихідців з-під Києва, яку очолював сотник Семен Богуславський. Спочатку поселення розмістили в низині при впадінні в Оскіл річки Сеньок. У 1678 році вихором налетіли татари і розруйнували його. Жителі перебралися на узвишшя для оборони поселення побудували острог.Після цього не раз відбивали татарські наскоки.

До Жовтневої революції Сенькове було центром волості, після революції (з 1923 по 1932 рік) - центром району Куп'янського округу. З початку колективізації до 1958 року в селі діяла МТС.Один з директорів, який очолював її в післявоєнні роки, - К.Д. Бондар був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

Сенькове часто обирав для відпочинку і для творчих поїздок відомий український письменник-гуморист Остап Вишня (П.М.Губенко).

За свідченнями ряду публікацій у Сенькові якийсь час проживав син відомого ватажка селянського повстання О.І.Пугачова - Трохим.Однак документів про це не залишилося.

В кінці ХУІІ століття в Сеньковому була побудована церква, яка дістала назву Успенської в ім'я успіння Богородиці. Місцева громада і керівники села зуміли зберегти церкву від руйнування в часи дикого гоніння на релігію.

Теперішнє село, а колишня слобода Сенькова в історії району стоїть на особливому рахунку. До Жовтневої революції – це центр волості Куп’янського повіту, з 1923 по 1930 рік – центр Сеньківського району Куп’янського округу. До 1908 року, поки з неї виділилась Борівська волость, Сеньківська була найбільшою серед усіх тодішніх 18 таких адміністративно-територіальних одиниць повіту.

Цей край з якихсь причин постійно притягував увагу письменників. Про дореволюційні події в книзі „Россия под властью царей”  писав відомий письменник і публіцист Сергій Степняк-Кравчинський. Про Сеньків 50-х років ХХ століття створив кілька оповідань відомий український радянський письменник-гуморист Остап Вишня (П.М.Губенко). Він тут подовгу жив. Про його перебування в селі нагадує меморіально оформлена криниця, біля якої він любив відпочивати.

На сеньківській землі набув звання Героя Соціалістичної Праці Кирило Демидович Бондар, який у перші післявоєнні роки очолював тутешню МТС. Один з перших орденів Трудового Червоного Прапора ще в довоєнні роки був присвоєний колгоспниці з Сенькового О.О.Гур’євій, яка працювала свинаркою Як бачимо, тутешні жителі завжди славилися працьовитістю і великим селянським умінням.

Нині на території Сеньківської сільради працюють такі сільськогосподарські підприємства: фермерські господарства Розсолової, „Клепки”, „Вишневий Сад”, приватні підприємства В.Ф.Кашуби, а також одноосібні господарства. Всі вони займаються в основному вирощуванням рільницької продукції. Молочарство, птахівництво, свинарство зосереджені в особистих селянських господарствах. Сільська рада створює для цього необхідні умови виділенням пасовиськ і сінокосів, наданням ділянок з земель запасу і резерву для вирощування кормових культур.

На території сільради знаходиться Сеньківське лісництво – підрозділ Куп’янського лісгоспу. Лісництво займається вирощуванням саджанців деревних і чагарникових порід, посадкою їх і доглядом за посадками. За роки його діяльності вирощено тисячі гектарів нових лісів, полезахисних і прияружних лісосмуг.

На балансі сільської ради знаходяться сільський будинок культури, сільська бібліотека.

Сенькове, як ніяке з інших сіл Куп’янщини, багате на різні відомчі організації, установи та підприємства, що знаходяться на підпорядкованій сільській раді території. Тут діють мисливсько-рибальська база Куп’янської організації УТМР, яхт-клуб „Оскіл” Куп’янського міськвиконкому, центр електрозв’язку №3 Харківського відділення Укртелекому, відділення поштового зв’язку, аптека № 72, дільнична ветеринарна лікарня. І хоч, вони, як і школа І-ІІІ ступенів навчання фінансуються своїми відомствами, а не з сільського бюджету, все ж не позбавляють сільраду турбот, пов’язаних з їхньою діяльністю.

Пріоритетними напрямками у своїй подальшій роботі Сеньківська сільська рада визначила:
-якнайшвидше повне вирішення всіх питань, пов’язаних з володінням, розпорядженням та використанням землі;
-приведення в дію резервів для наповнення бюджету заради кращого фінансування у справі утримання і діяльності тих закладів, які знаходяться на балансі сільської ради;
-дальше впорядкування та утримання в якомога кращому санітарному та екологічному стані села;
-поліпшення роботи, спрямованої на краще забезпечення і обслуговування найменш соціально захищених категорій населення.