Нагороди УНР — перші нагороди УНР та ЗУНР виникли у 1918 році. Того ж року при Головному штабі Армії Української Держави створили відповідну комісію. Однак підготовлений нею проект системи державних нагород, серед яких значилися ордени князя Ярослава Мудрого, святої княгині Ольги, святого Архістратига Михаїла; хрести — Залізний, святого князя Володимира, а також хрест і зірка Слави і Відродження України, так і не було реалізовано. 24 січня 1919 року Директорія УНР на подання Ради народних міністрів УНР ухвалив закон про заснування двох відзнак — Республіки (двох ступенів) та Слави України (двох ступенів). Та вони не буди виготовлені і тому ними не нагороджували. Одночасно велася підготовка до заснування медалі «Відвага». Генеральний штаб Армії УНР, внісши зміни в проекти ордена Республіки у серпні 1919 року, запропонував заснувати замість ордена Республіки і медалі «Відвага» бойовий орден і медаль чотирьох ступенів з назвою «Республіка». Із 6 грудня 1919 р. до 6 травня 1920 р. українська армія на чолі з генералом М. Омеляновичем-Павленком провела бойовий рейд тилами російських більшовицьких та білогвардійських військ, що отримав назву Перший зимовий похід. 15 травня 1920 р. Рада народних міністрів доручила військовому міністрові внести законопроект про військовий орден, що згодом одержав назву Залізний хрест, яким нагороджували учасників цього походу. Встановлено нагороду 19 жовтня 1920 р. наказом Головної команди Війська і Флоту Української Народної Республіки за підписом Голови Директорії та Головного Отамана Армії УНР С. Петлюри. Нагородження розпочалося в кінці 1920 р. Знак ордена під № 1 одержав генерал М. Омелянович-Павленко. Залізним хрестом було нагороджено 3-4 тисячі вояків української армії. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) запровадила власні нагороди: 5 листопада 1918 р. військову відзнаку «3а обняття Львова у власть Української Держави» трьох ступенів. Проект, на жаль, не було реалізовано. 30 квітня 1919 р. західноукраїнський крайовий уряд — Рада державних секретарів Західної області Української Народної республіки (ЗОУНР) — установила відзнаки: найвищу нагороду — Тризуб з вінцем (чотирьох ступенів), а також медаль Тризуба (чотирьох ступенів), Оружний Тризуб та Хрест учасництва, було почато виготовлення знаків, але до практичного нагородження справа де дійшла. Планувалося також заснувати медаль п'яти ступенів для поранених. На еміграції український уряд заснував низку орденів, медалей, військових нагород, пам'ятних знаків тощо для нагородження учасників Української революції 1917—1921 років, учасників військових формувань січових стрільців, учасників національно-визвольної боротьби пізнішого часу тощо. Серед них: медаль на честь 10-річчя відбудови Української держави, яка встановлена 1927 р. з ініціативи членів Директорії УНР Ф. Швеця та А. Макаренка. Нагородження розпочалося 1927 р. Ювілейний Хрест Директорії УНР «10-ліття з'єднання українських земель» встановлений 22 січня 1929 р. з ініціативи членів Директорії УНР Ф. Швеця та А. Макаренка. Після трагічної загибелі Голови Директорії УНР та Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюри вирішили запровадити відзнаку на його честь. Спочатку це мав би бути перстень. До речі, практика виготовлення пам'ятних перснів, як різновиду відзнаки, на той час було нерідким явищем. Згодом вирішили заснувати повноцінну відзнаку. Хрест Симона Петлюри запроваджений 22 травня 1932 р. наказом Головної команди Війська і Флоту Української Народної Республіки № 1 та затверджена Президентом УНР в екзилі М. Лівицьким. В основу відзнаки покладено проект невиготовленого ордена «Визволення», автором остаточного проекту хреста Симона Петлюри став геральдист і художник М. Битинський. Нагородження розпочалося 1936 р. Сесія Укради у 1972 р. надала відзнаці статус ордена. Хрест Українського козацтва заснований Президентом УНР в екзилі А. Лівицьким 20 жовтня 1947 р. спочатку як відзнака учасників козацьких формувань, а згодом вона стала загальновійськовою нагородою. Воєнний хрест Української Народної Республіки з нагоди 40-річчя утворення збройних сил УНР встановлено Президією УНРади 8 березня 1958 р., Хрест «60-ліття відродження Українських Збройних Сил» встановила Президія УНРади 22 травня 1977 року. Рішенням Президії УНРади 17 травня 1980 запроваджено медаль при пораненні «3а жертву крови в боях за волю України». 18 червня 1985 р. Президія УНРади з нагоди створення Збройних сил України у 1945 р. встановила хрест «40-ліття Української Народної Армії». До нагород УНР примикає низка пропам'ятних військових та ветеранських нагород: Хрест Легіону Українських Січових Стрільців (Гуцульський, 1918 р.), Хрест 3-ї Залізної дивізії (1922 р.), Відзнака Української Галицької Армії (Галицький Хрест, 1928 р.), Хрест Українських Січових Стрільців (Мазепинський, 1940 р.), Хрест Карпатських Січовиків (1969 р.), Хрест заслуги Буковинського куреня (1986 р.), кілька пам'ятних відзнак 1-ї Української дивізії Української Національної Армії. Дослідники нагород УНР, зокрема п. О. Городиський, уложили умовний порядок старшинства (єрархії) українських нагородних відзнак УНР. Так, на першому місці знаходиться Орден Залізного Хреста; друге й третє місце займають пропам'ятні хрести УСС-ів — виданий Бойовою Управою у Відні та «Мазепинський Хрест», виданий 1940 у Кракові; четверте — Орден Залізного Хреста ІІІ-ої Залізної стрілецької дивізії; п'яте місце займає Хрест Симона Петлюри; шосте місце — Хрест УГА (Галицький Хрест); сьоме — т. зв. Хрест Директорії (Макаренка); восьмою вважається Пропам'ятна медаля з нагоди 10-тих роковин Самостійности; дев'яту чергу займав би Пропам'ятний Воєнний Хрест УНРади. Цей хрест передбачений для майбутніх українських вояків; десятою мала б бути Медаля св. Архистратига Михаїла для вояків Галицької дивізії в 20-ті роковини створення дивізії; останнім з черги відзначенням мав би бути пропам'ятний Хрест УСС, виданий Об'єднанням бувших вояків українців в Америці. До поданого тут реєстру відзнак, ще можна долучити цілий ряд т. зв. нагрудних відзнак, які розподіляє так: 1. Комбатантський Хрест, т. зв. краківського видання 1940 р., який відновлено було двома ривалізуючими комбатантськими організаціями після 1945 р. в Німеччині; 2. Спільна Юнацька Школа (1918—1919) — відзнака для всіх учасників старшинської школи в Кам'янці Подільському; 3. Відзнака VІ-ої Січової стрілецької дивізії — «золота» для старшин і «срібна» для підстаршин і стрільців; 4. Дуже рідкісна відзнака Ради Київських ССів; 5. Еліпсоїдна відзнака кол. Леґіону полк. Р. Сушка 1939 р.;
Із 6 грудня 1919 р. до 6 травня 1920 р. українська армія на чолі з генералом М. Омеляновичем-Павленком провела бойовий рейд тилами російських більшовицьких та білогвардійських військ, що отримав назву Перший зимовий похід. 15 травня 1920 р. Рада народних міністрів доручила військовому міністрові внести законопроект про військовий орден, що згодом одержав назву Залізний хрест, яким нагороджували учасників цього походу. Встановлено нагороду 19 жовтня 1920 р. наказом Головної команди Війська і Флоту Української Народної Республіки за підписом Голови Директорії та Головного Отамана Армії УНР С. Петлюри. Нагородження розпочалося в кінці 1920 р. Знак ордена під № 1 одержав генерал М. Омелянович-Павленко. Залізним хрестом було нагороджено 3-4 тисячі вояків української армії. 
До нагород УНР примикає низка пропам'ятних військових та ветеранських нагород: Хрест Легіону Українських Січових Стрільців (Гуцульський, 1918 р.), Хрест 3-ї Залізної дивізії (1922 р.), Відзнака Української Галицької Армії (Галицький Хрест, 1928 р.), 
Хрест Українських Січових Стрільців (Мазепинський, 1940 р.), Хрест Карпатських Січовиків (1969 р.), Хрест заслуги Буковинського куреня (1986 р.), кілька пам'ятних відзнак 1-ї Української дивізії Української Національної Армії.