Брами в двадцять перший вік прочинені,

Та двадцятий не віддаленів.

Мемуари маршалів прочитані -

Хто напише мемуари вдів?

Листи на фронт, на передову і з фронту в тил. Ці документи хвилюючі по праву завжди займатимуть почесне місце в історії Великої Вітчизняної війни, в історії великого подвигу народного. До них звертатимуться покоління, які не знатимуть, що таке війна. З цих нетлінних свідоцтв мужності вони будуть черпати стійкість, високий моральний дух, переконаність у непереборній силі людей, які в годину найжорстокіших, вогневих випробувань не здригнулися, здолали ворога і перемогли.

У воєнних листах, ревно зібраних і дбайливо збережених у Куп'янському краєзнавчому музеї, суща правда про рядових, скромних і здебільшого безвісних ковачів Перемоги над фашизмом, про трагедію глибоку всесвітньої кровосічі - не в загальних рисах, а в цілковито конкретних виявах. Листовні сповіді гранично ширі в передачі настроїв, дум і почувань, й віри надії, а разом з тим і тяжкої розради людей, повергнутих у пекельний двобій з потужним, підступним і злим ворогом. Смислова наповненість листів незглибима, емоційна їхня сила часом просто вражаюча.

Не можна читати без завмирання серця рядки листа Олександра Пугачова до матері:

«...Ты смотри, не расстраивайся, не беспокойся за меня. Твой Саша и так будет твоим. А может даже удастся увидеться... 28.05.1942 г.».

Фотографии в альбоме «Листи з фронту», автор K вдо.рада на Яндекс.Фотках


 

А вже 2 вересня 1942 року Пугачов Олександр загинув в бою.

Фотографии в альбоме «Листи з фронту», автор K вдо.рада на Яндекс.Фотках


 

А ось закоханий Олексій Лебединський пише коханій Матвієнковій Лідії із села Ківшарівка

«...Лида, ожидай меня. Жив буду - вернусь. Лидочка, вспомни что ты говорила, что не забудешь меня никогда. Я часто вспоминаю твои слова. Передаю тебе очень любовный и скучный привет... 20.01.1944»

Фотографии в альбоме «Листи з фронту», автор K вдо.рада на Яндекс.Фотках




 

А 08.02.1944 р. О.І.Лебединський пропав без вісти. Це був його останній лист.

Ще в лютому 1943 року боєць І.Рогальський писав рідним:

«...Наша часть движется вперед, на Запад, по пути уничтожая подлого врага... Духом падать не следует, а надо так воевать, чтобы в самый короткий срок уничтожить подлую фашистскую дрянь...17.02.1943 г.».

 А ось лист із щойно звільненого Куп'янська на фронт «милому, любимому Коле»: «...Милый Коля. Ты не можешь себе представить, что значит прожить под грязным сапогом вшивых фрицев. Черная чума насунула на нас, без просвета прошли эти дни... Мы все время жили надеждой, что вернутся наши родные воины. Ждали и дождались. Мы знали, что наши пошли в наступление и фрицы катились один за другим. Мы слыхали нашу канонаду, мы следили за нашими самолетами, которые часто проведывали нас, ожидали советское информбюро и с радостью хватали листовки как драгоценные подарки, и читали, прячась от немчуры... Наши пришли 2 февраля. Нельзя тебе передать, сколько было радости. Сутки длился бой. Вшивые фрицы удирали, бросая все на своем бессмысленном пути. Проклятые нанесли много ран на наш город. Но мы твердо знаем, они заплатят за все. Расплата близится...25.03.1943 г.»

Фотографии в альбоме «Листи з фронту», автор K вдо.рада на Яндекс.Фотках




 

Так було. Все це пережито нашими дідами, батьками, братами і сестрами. Забуттю не підлягає жодна загублена чи скалічена доля, зв'язок поколінь не рветься і ніколи не мусить порватися. У цьому ще раз переконається той, хто прочитає власновіч тепер ці листи, співавтором яких є минула доба і її герої в найширшому розумінні цього слова.

Шановні куп'янчани. Ми не маємо сумніву, все те, що наші земляки пережили в страшні роки Вітчизняної війни, не має бути забутим. Приходьте, читайте, знайомтесь з історією свого міста, свого народу. Історією, написаною її творцями - нашими земляками. А якщо у вашій сім'ї є або листи з фронту на фронт і ви готові поділитися з ними містянами - приносьте до музею. Будемо вдячні не тільки ми, а й усі мешканці міста. У співробітників Куп'янського краєзнавчого музею є мрія видати листи цього періоду окремою збіркою і назвати її «Велика Вітчизняна війна очима куп'янчан». Станьте співавтором. І нам Це потрібно, і нашим дітям.

Осадча І.А.,

директор Куп’янського

краєзнавчого музею.