Глушківські проблеми - що на черзі...історія та реалії
Розповідати про Глушківку – то здається, що вести мову про досягнення та успіхи. Село виникло в другій половині ХVІІІ століття. Першим тут поселився селянин, який мав прізвище Глушко. Він виділмвся з громади слободи Новоосинової, де на той час почала відчуватися сутужність із землею для садиб. За призвищем новосела нове поселення і достало назву.
Землі, особливо ті, що прилягали до Оскола і до бору, не відзначалися високою якістю, були супіщаними. Та глушківські хлібороби завжди вміли добре господарювати на них. Так було і до революції, і за радянський часів. У післявоєнний період (Указом від 16 лютого 1948 року) трьом колгоспникам тодішнього глушківського колгоспу імені Чапаєва - М.Л.Глушко, Г.Й.Кардаш та Н.Д.Мовмизі - присвоєно звання Героїв Соціалістичної Праці. І зараз глушківське ТОВ "Мрія" служить взірцем для інших сільгосппідприємств району у веденні господарства, яке очолює Анатолій Миколайович Головко. Та далеко не без проблемне життя і у керівника, можна сказати, зразкового господарства, і у мешканців села, про що і йдеться у розмові з сільським головою Миколою Пивоваровим. -Миколо Олександровичу, яка з важливих для життя селян справ вирішується в цьому році? -Скажу відверто, дитячий садок у нас потребував і ремонту, і покращення опалення років 15. Та ось, врешті-решт, наші сподівання близькі до звершення. Для дитсадка буде встановлено індивідуальну котельню. А коли буде тепло, то зрозуміло, ремонтні роботи можна буде виконувати і в холодну пору року. Завдяки турботі нашої влади це стало можливим, виділено державні кошти. -Напевно, що вирішенням проблеми з дитячим садком турботи не обмежуються? -Наведу приклад з водопостачанням. У Глушківці водопровід був ще за часів колгоспу. Він вийшов з ладу, прийшов у непридатність за останні два десятиріччя. Люди дивились на це, терпіли, та й взялися самотужки вирішувати проблему. Майже у кожному дворі є зараз свердловина, кожен забезпечує себе водою. -Миколо Олександровичу, тут слід віддати належне працелюбству глушківських селян. Адже вони не кидали землю, не опустили рук перед труднощами. Та й можливість заробити була, чому сприяло вміле ведення справ у "Мрії”. Скажіть, як йде виплата по паях? -Анатолій Миколайович Головко ефективно веде господарство, а отже і по паях платить вчасно. На пай приходиться 3000 грн. -Селяни, як правило, дбають і про підсобне господарство, стараються тримати корівок, здавати молоко... -Скажу відверто, від цього прибутків селянину мало. Бо закупівельні ціни на молоко досить низькі. А для того, щоб здавати якісне молоко, селянину треба затратитися на утримання корови, на корми, не казатиму вже про застосування сучасних технологій. Якби закупівельні ціни були відповідні, то і селяни були б зацікавлені в якості молока від своїх корів... -Миколо Олександровичу, чи тримаються люди у селі, чи є перспективи для молоді? -Роботи у "Мрії” вистачає і для висококваліфікованих механізаторів, і для працівників інших професій. Та проблеми життя крупного села потрібно вирішувати й на рівні держави. За останні півтора-два роки це помітно. Та ось проблем накопичилося за минулі півтора десятиріччя достатньо. Ось і вирушають наші мешканці підзаробити в далеких краях. -Будемо сподіватися на краще. Скажіть, як справи з медичним обслуговуванням селян? -У Глушківці діє амбулаторія лікаря сімейної медицини, в Колісниківці – фельдшерсько-акушерський пункт. Коли виникають проблемні питання, то їх вирішення шукаємо спільно і вирішуємо. -Для села не другорядним є стан доріг, їх утримання взимку, освітлення... -Глушківка розташована біля центральної траси, завдяки чому вирішуються й питання автобусного сполучення. Про розчистку доріг від снігу дбаємо, минулої зими старалися не допускати проблем з розчисткою, з технікою завжди Анатолій Миколайович Головко допомагав. * * * * * Проблеми у Глушківки є, ряд з них можна вирішити, якщо підійти до них з позицій державного масштабу. Для освітлення вулиць, наприклад, розроблено проекти, які реалізуватимуться найближчим часом. Сподівається Глушківський сільський голова Микола Пивоваров, що й не за горами вирішення такого соціально важливого завдання, як ремонт дитячого садочка. Обрії, омріяні глушківцями, будуть цілком досяжними. Варто лише зберегти ті напрями розвитку села, обрані за останні півтора-два роки, посилити їх.