 -Ірино Віталіївно, Ви, безперечно, у постійному пошуку з постановками танців. Наскільки Вам вдається підібрати сюжет для того чи іншого танцю?
-Сюжет для танцю дуже потрібна річ, адже він допомагає передати емоції, що робить постановку танцю дуже вдалою.
-Скажіть, з чого почалась Ваша дорога до освоєння танцювального мистецтва?
-Мої батьки були учасниками танцювального колективу, який звався "Горнячок”, і навіть танцювали в одній парі. В сім”ї про це завжди велись розмови Жили ми тоді в місті Олександрія Кіровоградської області. Мені теж подобалось виступати на сцені.
-Коли Ви вперше відчули, що це Вам вдається, що це серйозно?
- Напевно, відчулося ще у першому класі. Пам’ятаю, що тоді ставили танець "Во поле березонька стояла”.
-А як батьки поставились до того, що Ви хочете обрати танець справою на все життя?
-Коли я брала участь у виступах їхнього колективу, їм це подобалось. А ось коли прийняла рішення обрати це професією, то переживали. Батько, наприклад, сказав мені, що можна було б обрати нормальну професію. А з часом, коли потрапив на мій перший звітний концерт, то сказав мені: "Це ж красиво!”
-Як склалася у Вас подальша творча доля?
-Треба було вчитись, багато працювати. Вступила до Харківського культпросвітучилища, а за призначенням потрапила до Куп’янська, в Палац культури імені В.І.Кошелєва. Там завжди працювали творчі особистості, у них можна було багато чому навчитись, перейняти.
-Який Ви поставили перший танець у нашому ПК?
-Моїм першим художнім керівником був Віктор Волков, і танець, який поставила одним з перших, був гопак. Танець складний, та мої виконавці впорались. Скажу відверто, що тоді прийшла на "готовий колектив”, його перша керівниця вийшла у декретну відпустку. Я ж зрозуміла, що знову треба працювати, шукати свій шлях, свій почерк.
-Чи увійшли українські танці до Вашого репертуару?
-Так, бо оволодіння зразками рідної культури —вірний шлях до успіху. Цього року, наприклад, поставили для обласного фестивалю танець "Вечорниці”, і він отримав Гран-прі.
- Скажіть, наскільки повно Ваші творчі задумки здійснюються зараз?
-Молодь, що працює в усіх групах, як у молодшій, так і в старшій, дуже талановита.
Конкурсне життя в цьому році було вдалим. У лютому середня група здобула третє місце на танцювальному фестивалі в Харкові "Сонечко”. 20 квітня молодша і середня група отримали перше місце в регіональному фестивалі-конкурсі танцювального мистецтва "Райдуга”. Того ж дня старша група отримала в Харкові перше місце у номінації "Народний танець” на відкритому фестивалі танцювального мистецтва "Про весну”. Успішним виявився для нас конкурс "Веселковий розмай”, який за підтримки народного депутата Віктора Остапчука проводився в Ізюмі.
-Ірино Віталіївно, як Ви відкриваєте нові танці для Ваших гуртківців?
-В нашому репертуарі є танці не тільки класичні, такі як угорські чи латиноамериканські, а й танці італійські, ірландські. Хочу, щоб мої юні танцюристи якомога ширше відкривали для себе світ танцю.
-Ірино Віталіївно, ось цього дня, коли ми ведемо цю розмову, у школі проводиться випускний вечір, берете участь в його проведенні?
-Так, я допомагаю організовувати в школі хореографію. Випускникам підготуватися до вальсу на шкільному випускному.
Напевне, в тому, щоб за допомогою танцю прищеплювати молоді розуміння краси, і є головна мета моєї роботи. В програмі, за якою веду заняття гуртка, є чимало вправ для досконалого фізичного розвитку, пластичності. Бо успішний танцюрист повинен мати і добру фізичну підготовку, і досконало володіти тілом, щоб кожен його рух був красивим. Та вважаю, що коли краса живе в серці, це найголовніше. |