Пискун Лариса Анатолиевна родилась 9.05.1947 г., пос.Купянск-Узловой, член СХМК, Участник районных, городских, областных выставок, всеукраинских фестивалей и ярмарок. Работает в сфере - живопись. Проживает в пос.Купянск-Узловой.У Лариси Анатоліївни Піскун море рушників. Не простих, а рукотворних, вишиваних. І наша розмова почалася з питання, як і коли почалося у неї освоєння цього мистецтва? -Ще з дитинства, мої мама і бабуся дуже гарно вишивали. -А коли з’явилися перші серйозні роботи? -Років десять тому. До цього вишиванням займалася епізодично. -Яка у Вас техніка вишивання... -Вишиваю хрестиком. Після перших робіт відчулося бажання зробити ще і ще. Бо сподобалось і самій... -Орнаменти на Ваших рушниках, очевидно, передались від мами чи бабусі? -Не тільки, а і з літератури, від знайомих. Дещо й сама придумувала. Орнаментів ще багато, які б мені хотілось зробити. -Чи є у Вас учні, хто хотів би перейняти від Вас уміння? -Часом дівчата молоді приходять, цікавляться. Але так, щоб вести з ними якісь заняття, то ні. -Наскільки розповсюджене це захоплення в наш час? -Знаю багатьох жінок, моїх знайомих, друзів, для яких вишивання відкрилось як віддушина, можливість встановити внутрішню рівновагу, відчути прекрасне. А взагалі людей, що захоплюються вишивкою, багато і у наш час. Спілка художників і майстрів Куп’янщини, створена три роки тому, допомагає виявляти ці таланти, розвивати їх. -З яких матеріалів Ви виконуєте свої роботи? -Для вишивки потрібне полотно і нитки. Це можна придбати у наших крамницях. Зауважу тільки, що не використовую штучних ниток. Хоча вони й міцні, але колір здається теж штучним. А рушник — і весільний, і для ікони, і для побуту, і всюди він повинен нести позитивну енергію, красу. Словом, нитки потрібні звичайні, без штучних домішок. -Ларисо Анатоліївно, що Ви вважаєте найголовнішим для майстерності у вишивані, у вираженні краси? -Душа. Вона, твоя власна душа, повинна відгукнутися, відкритися. Тоді і техніка художнього в’язання дається, краса твориться душею людини... * * * * * Міркую так, що розмову про художню вишивку варто продовжити. Бо духовний спадок наших батьків, старших поколінь передається нам. І варто, щоб якомога більше людей стали його спадкоємцями.
Пискун Лариса Анатолиевна 
У Лариси Анатоліївни Піскун море рушників. Не простих, а рукотворних, вишиваних. І наша розмова почалася з питання, як і коли почалося у неї освоєння цього мистецтва? -Ще з дитинства, мої мама і бабуся дуже гарно вишивали.