Почути, що говорить земля хліборобам, що підказує, щоб новий урожай вдався багатим, що просить зробити, щоб збільшити свої родючі властивості, дійсно турбуватися про землю, про посіви на ній, - все це характеризує роботу агронома. Справа ця і відповідальна, і нелегка, в той же час творча і вдячна. Про це ми ведемо мову з головним агрономом СТОВ "Мрія" Олександром Олександровичем Самойловим.
Починаємо з зовні буденного - як озимі перезимували, як до весняно-польових робіт йде підготовка та підживлення озимих. Водночас довідуюсь, що у головного агронома своєрідний ювілей - десять років Олександр Олександрович працює у "Мрії", з них вісім років на посаді головного агронома.
Перед зустріччю дізнався у керівника "Мрії" Анатолія Миколайовича Головка, що головного агронома за високопродуктивну працю і професіоналізм відзначено золотою медаллю "Професійна слава України", якою Олександра Олександровича нагороджено у квітні 2012 року.
Що сприяло успіху?
Про це Олександр Олександрович говорить коротко і грунтовно: "Професія агронома складна, робочий день ненормований, як кажуть, від зорі до зорі, - чим раніше встав, тим більше зробив".
В його простих словах відчуваю селянську мудрість, що передається з покоління у покоління. Своїм успіхам завдячує Олександр Олександрович своєму хліборобському корінню. Батько Олександр Володимирович працював водієм у колгоспі, мати Тетяна Данилівна - бухгалтером. Дитинство Олександра пройшло у селі Піщане, де він закінчив дев'ятирічку, звідси пішов до Липковатівського сільськогосподарського технікуму, який закінчив з відзнакою.
Молодого фахівця взяли у "Мрію". Можливо, хтось й скаже, що то везіння, бо працювати у передовому, відомому в області і по Україні господарству легко. Та ще й під керівництвом такого досвідченого господаря, як Анатолій Миколайович Головко. Олександр не шукав легкого хліба, його захопили ті перетворення і впровадження, що здійснювались у "Мрії" в ті роки. Молодий агроном гостро відчув потребу у підвищенні власної освіти, і не гаючись вступив до сільськогосподарської академії ім. Докучаєва.
Здобуваючи вищу освіту на заочному факультеті, Олександр Олександрович відразу застосовував на практиці здобуті знання. Робота в "Мрії" не лише сприяла цьому, а й підсилювала у молодого агронома прагнення вдосконалюватись, розвиватися як фахівцю.
Час той був непростим, соціально-економічні зміни відобразились на розвитку сільського господарства країни. А земля по-своєму реагувала на зміни у людських стосунках. Перш за все, земля виснажувалась, коли потрапляла до тих "нових підприємців", які гнались за легким та швидким прибутком, сіяли "соняшник по соняшнику" тощо. В цілому, на такі господарства, як "Мрія" навантаження збільшувалось, потрібно було впроваджувати прогресивні технології, завдяки яким врожай був би вагомим, і земля встигала б набратися сил, відновити їх перед наступною весною.
Впроваджуючи новітні засоби для підживлення землі, для захисту рослин, застосовуючи прогресивні технології, в "Мрії" всі ці роки добивались кращих показників. Олександр Олександрович багато працював над вивченням новітніх методів та застосуванням їх на полях рідного господарства.
В той же час в обох відділеннях "Мрії" зберігаються ділянки, до двох гектарів, які використовуються як гноєсховища. Тут постійно працює трактор, навантажувач. Постійно доглядають за кагатами цінної для майбутніх врожаїв сировини, природних добрив.
Влітку, після збирання зернових культур, розповів Олександр Олександрович, природним добривом у "Мрії" збираються удобрити до 800 гектарів. Це стало можливим завдяки тому, що в господарстві не просто зберегли тваринництво, а й роблять все можливе для розвитку поголів'я. Ось так підтверджується всім життям, що в сільському господарстві все тісно пов'язане: потурбуєшся про корівок, не тільки гарне молоко отримаєш, а урожайності польових культур це допоможе неабияк.
...Цього ранку на полях "Мрії" помітно легкий сніжок, який надає краси полям, на яких очікується зростання озимих.
П'ятого лютого довелось похвилюватися за озимі, створилося льодова кірка, та вона швидко зійшла, почалися плюсові температури, розповів Олександр Олександрович. Протягом цієї зими погода була сприятливою, земля практично не замерзала. Коли ж наставали міцні морози, то на полях на цей час був високий покров снігу, до тридцяти сантиметрів, а під такою ковдрою озимі не пропадуть. Зараз невеликі заморозки вночі змінюються відлигами, що теж для озимих сприятливо. От тільки часу зараз втрачати ніяк не можна. Вже третій день працюємо в полі, проводимо підживлення озимої пшениці. Працює три агрегати, в полі п'ятнадцять чоловік, плюс обслуговуючий персонал. Невдовзі 2550 гектарів озимої пшениці підживимо, по такій погоді до кінця тижня підживлення майже закінчимо.
Вносимо на гектар по 150 кілограмів аміачної селітри. Невеличкий сніжок, що зараз випадає, тільки на користь, - він відразу підтає, і мінеральні добрива відразу зв'язуються з ґрунтом. Через місяць-півтора пшениця відновить свою вегетацію, а добрива вже є, є чим живитися, буде гарний ріст озимих".
Питаю, яким сортам пшениці у "Мрії" віддають перевагу.
"Використовуємо сорти пшениць трьох інститутів - Миронівський інститут пшениць, наш харківський інститут ім. Юр'єва, інститут в Одесі.
"Антонівка", "смуглянка", "богдана", "розкішна", "астет", "досконала", - це ті сорти пшениць, які використовуємо. Щороку проводимо моніторинг цих сортів, і з кращих вибираємо кращі. Стараємося не відставати від науки, - з'являться нові сорти, стараємося їх найшвидше придбати, випробувати на наших полях".
...Ось так в ці лютневі дні весна прийшла в "Мрію", випереджуючи календар. Сталося це завдяки хліборобам, які працюють на землі, застосовуючи сучасну техніку та інші досягнення прогресу. В працю люди вкладають свою любов до землі.
Олександр Олександрович ніби у відповідь на ці думки розповів, як прийшов до нього вибір на все життя - стати агрономом. Підказали цей вибір його рідні, і не словами, а прикладом всього свого життя. Від батька та від діда свого, Володимира Єгоровича, який був бригадиром тракторної бригади, передавалась цікавість до хліборобської техніки. А другий дід, Данило Дмитрович, той по-своєму звернув увагу онука до одвічної селянської праці. І на схилі літ виходив на невеличке, площею 30-40 соток поле. Вручну, як у давнину, сіяв ячмінь, і також вручну збирав врожай серпом. З захопленням спостерігав його онук за цією працею. Напевне, тоді і визначилась життєва доля головного агронома.
Вдячною стала праця на рідній землі для Олександра Самойлова та його односельців. Про що мріє головний агроном СТОВ "Мрія"? - Звісно, про багатий врожай, про вдосконалення технологій, про запровадження нових наукових досягнень. Про все, завдяки чому дихання землі буде глибоким і повним, як у людини з міцним здоров'ям і життям, сповненим мрій, які неодмінно збуваються.
