Віктор Петрович Дзюба народився 1926 році, пройшов Велику Вітчизняну війну, яка почалася, коли йому виповнилось п’ятнадцять. Брав Берлін і залишив свій підпис на рейхстазі. У мирні часи присвятив себе педагогіці, був директором шостої школи з 1960 по 1986 рік, а прийшов до школи вчителем у 1953 році. Він уславив себе як майстер виховання підростаючих поколінь. Все це стало підставою для того, щоб йому було присвоєно звання Почесного громадянина міста Куп’янська у 2005 році. Тому не можна не прислухатись до відвертої думки цієї людини.

— Вікторе Петровичу,що куп’янчани повинні зробити для свого міста? 
– Передусім, налагодити виробництво. Іншого порятунку немає, адже наша казна  пуста, медицина та освіта без грошей. Потрібно, щоб люди
 працювали. Звідки гроші брати, і, що може  вдіяти наш міський голова у такій ситуації? 
—Як, на Вашу  думку ,ми можемо покращити ситуацію ? 
– Трудитись треба. Така моя думка.  Всі чомусь  чекають, що хтось повинен усе робити за них.  Повинен же хтось організувати роботу в країні, не просто декларувати, а запустити хоча б якусь майстерню.   Все інше докладеться. Буде робота—будуть і кошти. Нам потрібно працювати!
Ми вуборгах, як ву шовках, а чим ті борги віддавати? І Віддавити не стільки ж, а більше. За таких обставин , про яку незалежність може йти мова. 
— Вікторе Петровичу,що змінилося у  нашому  місті на краще?
— У першу чергу  хочеться подякувати за впорядкований, красивий центр Куп’янська. "Чимало зроблено у сквері Перемоги. Радує око  фонтан. Тут приємно відпочивати, спілкуватися зі знайомими та рідними. Міська влада, депутати  подбали  і про дітей, для них повсюдно поставлено красиві дитячі майданчики.