«Зимушка мы провожаем, А Весну-красну встречаем ...».
Именно с этих слов 16 марта на площади Ленина возле исполнительного комитета началось уже традиционное популярное среди купьянчан народное гуляние «Масленица». И снова на главной площади города купянчан и гостей нашего города со сцены громкими и веселыми зазываниями встретили скоморохи, которые на протяжении всего действа дарили радость и улыбки всем присутствующим на площади.
17 березня 2013 року біля Сеньківського сільського клубу проведено День села Сенькове та театралізоване свято "Масляна". Зі святом мешканців привітали голова районної ради Сніжана Чернова, депутат обласної ради Віктор Красовський, Сеньківський сільський голова Олександр Кулик, шефи з "Укрзалізниці".
"Нарешті виступаємо на фронт. Бої йдуть під Христинівкою. У Жмеринці я стояв у касці з червоним хрестом на правому рукаві, сумно дивився й махав рукою козакам мого куреня, що гриміли повз мене в вагонах, уквітчаних сосною, на яких було написано крейдою: "Смерть тим, хто руйнує нашу неньку Україну", — згадував березень 1919-го Володимир Сосюра, козак Третього Гайдамацькому полку армії Української Народної Республіки.
Разом з пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято Стрітення (23 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай. Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить з пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.
Купянск, наверное, один из немногих городов Харьковской области, где православный праздник Крещения перестал быть просто религиозным праздником и превратился в действо, которое объединяет людей.
Миколаївський храм в Куп’янську (дерев’яний, який простояв до 1824 р.) був побудований в 1705 році. Новий кам’яний храм Святителя Миколая побудовано за рахунок суми, яку пожертвував поміщик Ананьїн (20 тисяч руб.асигнаціями), та пожертвувань прихожан, ревною турботою предводителя дворян О.Ф.Клепацького.
Огромные белокрылые чайки, скользящие над водой… Яхты. Когда слышишь о них, сразу представляются далекие жаркие страны, теплые южные моря, люди в белых одеждах, ветер странствий будоражит воображение. В северных снежных широтах яхты как-то не представляются, да и в средней полосе России и на северо-востоке Украины – тоже. И совершенно зря !
А посчастливилось нам побывать в гостях у Гелены Водолей. О ее работах я неоднократно писала в своем дневнике. Но одно дело фотографии и совсем другое увидеть все своими глазами. О ее работах я напишу позже, а сейчас о том, что поразило меня не меньше. Театр начинается с вешалки, и это правда.