Купянская дирекция железнодорожных перевозок (ДН-5) — структурное подразделение ЮЖД, которое осуществляет перевозки пассажиров и грузов на линиях, входящих в ее состав, и расположенных в Харьковской и Луганской областях.
21 червня Куп’янщина вшановувала пам'ять жертв Великої Вітчизняної війни. Заходи з нагоди Дня Скорботи та жертв війни в Україні розпочалися пам’ятною ходою за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни, представників міської влади, громадськості міста, учбової молоді, а також делегацій від підприємств, організацій та установ міста від площі Леніна біля виконавчого комітету до Парку Перемоги.
6 червня 2013 року в КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» у межах виконання комплексної Програми розвитку гуманітарної сфери, затвердженої рішенням Харківської обласної ради, відбулися Треті Пушкінські читання, присвячені 214-ій річниці від дня народження Олександра Сергійовича Пушкіна.
9 мая 2013 года, как и по всей стране, в нашем городе Купянске уже традиционно прошел ряд праздничных мероприятий по случаю 68-й годовщины Победы в Великой Отечественной войне.
Деревянный дубовый храм построен без единого гвоздя. Первая его постройка датируется 1625 годом. Вначале храм принадлежал г. Купянску. Через некоторое время был выкуплен и перевезён в село Петропавловка. Примерно 200 лет назад (дата уточняется) храм снова был выкуплен и перевезён в село Куриловка, где стоит по сей день. В послереволюционные годы храм был закрыт, но сохранён местными властями, был взят под зернохранилище, позднее в храме находился кинотеатр. В первые годы войны в храме находилась военная столовая. Заново храм был открыт во второй половине войны. Написано по словам старожил храма, ведутся работы по уточнению истории храма.
Село засноване в 1674 році групою вихідців з-під Києва, яку очолював сотник Семен Богуславський. Спочатку поселення розмістили в низині при впадінні в Оскіл річки Сеньок. У 1678 році вихором налетіли татари і розруйнували його. Жителі перебралися на узвишшя для оборони поселення побудували острог.Після цього не раз відбивали татарські наскоки.
Их принял городок Купянск, что в Харьковской губернии, и дед мой, умудрённый знанием и опытом, был назначен доктором 2-го класса на невеликую вакантную должность уездного врача. Обстановка в момент приезда была неспокойной, и первым поручением доктора Майера было «прекратить свирепствовавшую во владениях генерал-майора Бекарюкова в Волчанском уезде…повальную нервную горячку», с чем он благополучно справился.
